Те, чого президент Росії Владімір Путін не добився за допомогою воєнних дій, він прагне досягнути через переговори. Коли в Росії говорять про переговори, то не мають на увазі процес, який має привести до сталого і тим більше справедливого миру. Путін і його оточення навіть не приховують, що для Кремля переговорний процес – це лишень інший спосіб, невоєнний для досягнення поставлених цілей. І хоч демократичні уряди світу демонструють підтримку позиції України, яка відмовляється від ультиматумів Кремля, знаходяться політики і приватні особи, котрі наполегливо закликають Київ сісти за переговорний стіл із агресором. Його ослаблення, звісно, не означає, що він готовий до компромісів, до припинення війни. Допоки російська армія не зазнає стратегічної поразки на полі бою, Путін продовжуватиме проливати кров ні в чому не винуватих людей. Детальніше про це дивіться в інтерв’ю Юлії Литвиненко з керівником окружного відділення Республіканської партії у 45 окрузі Асамблеї штату Нью-Йорк Борисом Пінкусом.
